Актуальні новини України та світу

Наукові новини та відкриття

Наукові новини

У Мексиці знайшли гігантську астрономічну обсерваторію віком 2200 років

У Мексиці археологи з Національного інституту антропології та історії (INAH) під час проведення розкопок у стародавньому місті Тетеліхтіке ідентифікували великий церемоніальний комплекс, зведений відповідно до астрономічних знань

Комплекс розташований у муніципалітеті Тетелес-де-Авіла-Кастільо на території штату Пуебла. Розкопки в цьому місті стартували 2014 року. За минулі десять років археологи розкопали великий церемоніальний комплекс площею близько 30 тисяч квадратних метрів.

Вивчення цього комплексу дало змогу припустити, що він служив величезною астрономічною обсерваторією. Використовували її городяни для відстеження сільськогосподарських циклів. Археологи зазначають, що весь міський комплекс вирівняний з навколишніми гірськими хребтами та орієнтований відповідно до місця розташування різних космічних об’єктів

Археологи припускають, що все місто Тетеліхтік могло служити свого роду астрономічною обсерваторією. Наприклад, найбільша міська споруда, яку археологи умовно позначили як «Структура 1», виявилася орієнтованою на Канопус.

Так називається зірка південної півкулі неба, найяскравіша в сузір’ї Кіля і друга за яскравістю, після Сіріуса і не рахуючи Сонця, зірка на небі. Вона розташована на відстані 310 світлових років від Землі. Зірка Канопус була добре відома багатьом стародавнім народам, які її обожнювали.

З пресрелізу INAH випливає, що Тетеліхтік міг бути місцем зародження культури тотонаків. На це вказують нові знахідки, зроблені під час розкопок, зокрема й великий церемоніальний центр. Подібні центри в пізньокласичний період були побудовані й в інших великих містах, таких як Ель-Тахін, Йоуалічан, Непатекутлан, Лас-Ігуерас, Нопілоа і Сапоталь.

«Архітектурний стиль церемоніального центру Тетеліхтіка припускає зв’язок із регіоном Уастека, підтверджуючи теорію про те, що його первісні мешканці були предками народу тотонаків, які пізніше оселилися в Йоуалічані (Куецалан, Пуебла) та Ель-Тахіні (Веракрус)», – ідеться в релізі INAH.